В Україні буде створено унікальний цикл відео, які популяризуватимуть часи давньої Речі Посполитої.
Товариство Інтеграція Європа-Схід разом з польськими та українськими партнерами планує до 30 листопада реалізувати проект
Довготривала мета проекту - промоція Польщі та розвиток польсько-української співпраці для відкритого діалогу та розуміння історії, нав’язуючи до культурної та історичної спадщини давньої Речі Посполитої.
Завдяки розпочатій діяльності, в 2018 року буде створено унікальний цикл відео та репортажів з України про польсько-українську історичну спадщину, до створення якого будуть залучені українські експерти, в тому числі історики, публіцисти, журналісти, громадські активісти, групи історичних реконструкцій, спеціалісти з організації професійних медіакампаній на телебаченні та в Інтернеті, а також молодь.
Джерело: fb.com/pluazdrona
З-понад сотні місць у списку, де будуть проводитися зйомки, будуть загальновідомі. Наприклад, фортеця в Кам‘янці-Подільському, Хотин, Львів або Збараж. Однак, польські та українські історики разом задбали, щоб в списку були й менш відомі, але не менш цінні з історичної точки зору місця - Підгірці, Поморяни, Золочів і т.д.
Товариство Інтеграція Європа-Схід отримало дотацію на реалізацію проекту від Міністерства закордонних справ Польщі в рамках конкурсу Співпраця у сфері публічної дипломатії 2018.
Потрібно додати, що підготовка до проекту розпочалася ще в 2016 році з ініціативи Радника Бартоша Муcяловіча - на той момент керівника Відділу промоції торгівлі та інвестицій РП в Києві, сьогодні - директора Польського інституту в цьому самому місті.Запланована діяльність також підпадає на соту річницю Незалежності Польщі, яка 100 років тому була багатонаціональною державою.
Також до співпраці запрошено Вінницьке історичне товариство, Вінницький регіональний центр інформації “Креатив”, Інститут міжнародної політики та безпеки Університету Яна Кохановського в Кельце, Музей Діалогу культур у Кельце та команда польських й українських істориків на чолі кан. н. Радославом Сікорою з Польщі та кан. н. Олександром Альфьоровим й істориком Дмитром Антонюком з України.
Команда, яка відповідає за зйомку відео з використанням дронів, - це спеціалісти з Ukrainian Communication Group.
В безпосередній діяльності участь візьме також Польський інститут в Києві - у якості партнера проекту. Разом з Інститутом буде організовано, наприклад, конференцію, тематично навязуватиме до 360 річниці підписання Гадяцького договору.
Окрім згаданого циклу фільмів, ораганізатори залучать до проекту молодь з Кельце та Вінниці. У вересні до України вирушать польські й українські студенти та учні, вони відвідають деякі історичні місця та зроблять репортажі із зустрічей з місцевими мешканцями, істориками та місцевими туристичними провідниками. За цією діяльністю можна буде слідкувати в соцмережах Facebook, YouTube та інших.
За допомогою різноманітної реклами в інтернеті, ЗМІ та участі молоді нам вдасться досягти широкої аудиторії і встановити діалог про спільну історію між поколіннями. Це особливо важливо, оскільки багато з місць, які будуть показані у відео, просто не переживуть впливу часу. Тому варто займатися популяризацією збереження місць спільної історичної спадщини та знань про них серед молодих поколінь українців та поляків.
Хтознає, може, завдяки цим зусиллям вдасться заохотити до подорожі слідами спільної історії колишньої Речі Посполитої майбутніх культурних меценатів, інвесторів чи реконструкторів історичних пам’яток?
Вже сьогодні ми можемо показати фотографії з пілотних зйомок для проекту, які приготував медійний партнер - агентство Ukrainian Communication Group з Києва.
Сучасна Україна є стратегічним сусідом Польщі. Однак, колись це сусідство було ближчим та полягало на спільній історій Речі Посполитої Обидвох Народів. Це був унікальний союз, в рамках якого співіснували та формувалися різні народи на чолі з поляками, литвинами та русинами. Варто звернути увагу на важливу спільну історичну спадщину на території сучасної України та Польщі, яку залишила по собі Річ Посполита.
Спадщина, яку будуть відкривати, пізнавати та розуміти заново, може стати джерелом нових ідей для інтеграції та діалогу між націями й суспільствами - такого потрібного під час динамічних змін в Європі та Світі.
Проте, в найновішій історії, тобто ХХ столітті, історичне минуле та політично-економічні негаразди несприятливо вплинули на взаємні стосунки між поляками та українцями. Це спричинило появу таких явищ, як ксенофобія та відчуження, котрі живилися стереотипами.
Ситуація почала змінюватися після 1989 року у випадку Польщі та після розпаду СРСР в 1991, в підсумку якого Україна здобула незалежність.
Сьогодні можна сказати, що Польща використала свій шанс і після процесу динамічних змін в економіці стала повноправним членом Європейського Союзу та НАТО.
На жаль, Україна цього шансу не використала і сьогодні вона знаходиться в політично-економічній кризі, яку посилює військова агресія Росії на Донбасі та анексія Криму.
Революція Гідності на Майдані, бойові дії на Сході та згадана анексія призвели до виникнення хвилі нового патріотизму в українському суспільстві - в значній мірі налаштованого проти Росії. У свою чергу, економічна ситуація в країні та натиски зі сторони ЄС певним чином “змусили” нову владу розпочати процес важких реформ. Також в Україні з’явилася проблема внутрішніх переселенців та масового заробітчанства.
Однак, у цій складній ситуації і перед Польщею, і перед Україною з’являються нові шанси та виклики.
З однієї сторони, динамічно зростає зацікавлення нашою країною, трудова та освітня імміграція до Польщі вже понад мільйона громадян України (за Bankier.pl 2017-03-09 Мільйон українців наповнило польський ринок праці в 2016 році).
З другої сторони, це відбувається в період імміграційної кризи в ЄС, Брексіту, інформаційної війти та військової агресії зі сторони Росії, а також збільшення активності радикальних середовищ, які дестабілізують або гальмують процес європейської інтеграції.
З дослідження, яке в 2016 році провела Соціологічна група Rating на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту, найкращу думку українці мають про поляків та білорусів - понад 50% опитаних відповіли, що добре або дуже добре ставляться до цих народів (за Wschodnik.pl 2016-07-20 Українці найкраще ставляться до поляків та білорусів).
У свою чергу, з рапорту Інституту державних справ “Польща-Україна, поляки-українці - погляд через кордон” виникає, що обидві нації вважають себе доволі схожими в багатьох питаннях і не відчувають взаємної дистанції. Українці оцінюють поляків і нашу державу дуже добре, асоціюють її з економічним успіхом, а громадян - з освіченістю та підприємництвом.
Разом із очікуваним напливом трудових та освітніх іммігрантів з України, варто сподіватися збільшення громадської активності української діаспори, але також і посилення конфліктів на національному ґрунті. Не можна забувати й про значну загрозу - агресивну політику пропаганди Росії, метою якої є поступова дестабілізація хороших відносин між Польщею та Україною.
Вже сьогодні відбуваються провокації, руйнування місць пам’яті та активна діяльність радикальних націоналістичних груп у Польщі та Україні, які використовують претексти трагічних моментів в історії ХХ століття.
На жаль, інколи це відбувається за участі невідповідальних політиків, котрі використовують історію у власних цілях.
Окрім того, починає посилюватися стереотип, що українці забирають у поляків робочі місця, хоча експерти це заперечують.
Міжнародна організація з міграції (МОМ) говорить, що проведений аналіз ринку праці та цілої економіки показав, що іммігранти в Польщі допомагають подолати дефіцит робочих кадрів (Польське Радіо, Й. Ложинська (МОМ), 2016-10-19).
У зв’язку із згаданим, від певного моменту в польських ЗМІ з’являється спрощений образ польсько-українських відносин, який представляють через призму провокацій на ґрунті історії ХХ століття та стереотипів.
Відсутність реакції на ці проблеми в майбутньому може стати загрозою для стабільності польсько-українських стосунків, в тому числі нашкодити іміджу Польщі та сповільнити не без того складний процес інтеграції України з ЄС.
Водночас, згідно з думками експертів та власними дослідженнями Товариства Інтеграція Європа-Схід українці сприймають Польщу як державу, на яку найбільше можуть розраховувати. Поляки не усвідомлюються, що українці ставляться до них позитивно.
З глобальної перспективи, маючи на увазі стратегічну мету, до якої ми йдемо в рамках Європейського Союзу - єдність, розвиток та безпека Європи, не можна забувати про таку велику сусідню державу, як Україна. У якості кордону сфери Шенген та зважаючи на зазначені чинники, Польща стає для багатьох українців першим індивідуальним кроком у напрямку ЄС.
Через це розпочався процес формування нового початку міжнародних відносин Польщі та України. Однак, цього разу відносини формуватимуть не лише політики та уряд, але й звичайні люди - сусіди на роботі чи знайомі в університеті.
Це довготривалий процес, але ефекти його будуть тривалішими, ніж політичні декларації, виголошені для власної популярності.
У часи величі І Речі Посполитої поляки та українці неодноразово ставали плече до плеча та захищали спільне добро. Ставкою була безпека унікального на той час союзу.
Сьогодні ж гарантом безпеки та розвитку є об’єднана Європа. Українське суспільство за допомогою Помаранчевої революції та Революції гідності виразно показало Світу, що також хоче жити згідно з європейськими цінностями.
Беручи до уваги згадані чинники та проблеми, експерти, які займалися підготовкою проекту, вирішили збагатити сучасний польсько-український “діалог” історичним наративом, який би звертався до найкращих часів нашої спільної історії, тобто періоду І Речі Посполитої.
Варто “нагадати” жителям наших країн, що барвиста та багата історична й культурна спадщина Речі Посполитої може бути джерелом розуміння, натхнення для подальшого спільного розвитку цієї частини Європи.
Існують сильні й переконливі підстави для такого наративу у формі багатьох історичних місць в Україні та Польщі, які збереглися до наших часів: замків, палаців та храмів.
Однак, потрібно якнайшвидше використати цей час, тому що цикл відео мати в певній мірі й архівний характер. Як вже було згадано, багато з місць, де організатори з’являться з камерою та дроном, скоріш за все не переживуть кілька найближчих років або на них чекатимуть ще більші руйнування. Тому потрібно діяти, поки ще є чим зацікавити людей.
Збереження спільної спадщини вигідне і для України, хоча б через розвиток туризму, можливості знайти міжнародних інвесторів або установ, які нададуть підтримку для охорони пам’яток.
За допомогою запланованої промоційної кампанії в традиційних й соціальних медіа ми хочемо залучити людей, особливо молодь, до дискусії та глибшої рефлексії над речами, які нас поєднують тепер і що з цього має історичні корені.
Сьогодні, в поєднанні із сучасними засобами масової інформації та інтернетом, кінематограф (всупереч передбаченням Луї Люм’єра) є одним із найпопулярніших і найулюбленіших способів художньої експресії.
Ідея цього проекту народилася власне з концепції фільму. Йдучи слідами спільної історії, група українських та польських експертів з Києва, Вінниці та Кельце розробили концепцію зйомок циклу коротких відео, які б популяризували Польщу та спільну історичну спадщину, що до сьогодні збереглася в Україні.
Описи відео, тобто історичні коментарі будуть підготовлені на 3 мовах (польській, українській та англійській).
Натомість, слідами спільної історії з дроном та камерою вирушить Ukrainian Communication Group з Києва.
Потрібно підкреслити, що це буде перша серія унікальних відео, зроблена із використанням популярних сьогодні дронів, яка популяризуватиме польсько-українську історичну спадщину.
Відео, окрім очевидного промоційного, матимуть й освітній характер. Їх можна буде використовувати в школах, університетах, бібліотеках та навіть вдома.
2. Інтернет, нові медіа та залучення молоді
Друга стратегічна частина проекту - організація польсько-української соціальної кампанії в соцмережах, наприклад, Facebook (fb.com), Instagram i YouTube (youtube.com). В її рамках українські та польські студейти й учні вирушать слідами спільної історії в Україні.
Однак, їхня мета - зняти цикл репортажів - вуличних опитувань серед мешканців історичних населених пунктів, які були обрані до проекту. Молодь буде ділитися своїми враженнями з подорожі Україною в згаданих соцмережах.
Мандрівка молоді, істориків та журналістів “слідами спільної історії” та масштабна соціальна акція нададуть кампанії нового суспільного виміру. Для залучених до проекту людей це буде незвичний досвід. Не можна передбачити всіх його позитивних соціальних ефектів.
Ідеї часто генерують нові ініціативи. Це підтверджує досвід Товариства Інтеграція Європа-Схід.
В 2015 році Товариство організувало акцію, яка популяризувала Польщу в Україні, під назвою “Об’їзна школа польської мови” у Вінницькій, Житомирській та Хмельницьких областях. Протягом 3 тижнів було організовано понад 50 зустрічей, в яких взяло участь понад 2000 людей. Ця акція була реалізована в рамках проекту“PL+UA=EU. Польсько-українські зустрічі на шляху до Об’єднаної Європи”, який отримав фінансування від МЗС (Співпраця у сфері державної дипломатії 2015).
Реалізувати проект запропонували польські та українські студенти й учні, яка в 2013 році брали участь в іншому медійному проекті Товариства “Волинь-Поділля 1943. Відома і невідома історія” (МЗС, Співпраця у сфері державної дипломатії 2013). Також варто додати, що концепцію польсько-українських проектів під назвою “Слідами спільної історії” Товариство реалізовує з 2011 року. Упродовж років це були як освітні візити, репортажі, форуми, так і міжнародні конференції в рамках державних замовлень, фінансованих з МЗС та МНО.
Завдяки реалізації цієї діяльності, відеокампанія може охопити широку аудиторію в Україні.
Просто: до поляків та українців, молоді, лідерів громадської думки, громадських організацій, шкіл, університетів та всіх тих людей і установ, яких вдасться зацікавити історичною спадщиною колишньої Речі Посполитої.
Поляки хочуть почати історичний діалог з Україною за допомогою цікавої сучасної форми комунікації і презентації пам’яток спільної історичної спадщини колишньої Речі Посполитої.
Під час планування проекту (схожа ситуація була з попереднім циклом ініціатив “Слідами спільної історії…”) ми керувалися посланням, яке виникало зі слів проф. Богдана Осадчука, що помер в 2011 р. (його називали отаманом польсько-українського поєднання). “На питання, чого йому не вдалося зробити зробити в польсько-українських відносинах, відповідав:
- Мені не вдалося створити якогось спільного польсько-українського тіла (...), якоїсь постійної конференції, яку можна було збирати, у разі потреби, в критичні моменти. Це не вдалося (Єжи) Ґедройцю, не вдалося й мені, можливо тому, що це надто амбіційний план. Але найважливіше мати якесь бачення розвитку, бо тільки так можна привернути увагу суспільства [джерело: Rzeczpospolita, 2011].
Сьогодні ми вже знаємо, що така важлива ініціатива має більше шансів на успіх, якщо використовувати сучасні технології та комунікацію. Фізичні кордони вже не бар’єром, який неможливо подолати, а про ідеї та інформацію, що важливо, багато людей дізнаються значно швидше - через інтернет та телебачення.
Ми переконані, що за допомогою проекту вдасться знайти нові ідеї для польсько-української співпраці, а натхненням для цього буде культурна та історична спадщина Речі Посполитої.
Автор: Кшиштоф Каліта
Переклад: Іра Вітюк
Фото: Архів Товариства Інтеграція Європа-Схід на основі матеріалів Ukrainian Communication Group.
