Gdy do murów klajstrem świeżym przylepiać zaczną obwieszczenia... Коли до мурів клейстером свіжим приліплювати почнуть повідомлення...
Zawsze aktualny wiersz Juliana Tuwima pt. Do prostego człowieka (До простої людини) - tym razem dla naszych przyjaciół Ukraińców.
Gdy do murów klajstrem świeżym przylepiać zaczną obwieszczenia, gdy do ludności, do żołnierzy na alarm czarny druk uderzy i byle drab, i byle szczeniak w odwieczne kłamstwo ich uwierzy, że trzeba iść i z armat walić, mordować, grabić, truć i palić gdy zaczną na tysiączną modłę ojczyznę szarpać deklinacją i łudzić kolorowym godłem, i judzić historyczną racją o piędzi, chwale i rubieży o ojcach, dziadach i sztandarach o bohaterach i ofiarach o bohaterach i ofiarach Gdy wyjdzie biskup, pastor, rabin pobłogosławić twój karabin, bo mu sam Pan Bóg szepnął z nieba, że za ojczyznę bić się trzeba Kiedy rozścierwi się, rozchami wrzask liter z pierwszych stron dzienników a stado dzikich bab kwiatami obrzucać zacznie żołnierzyków O przyjacielu nieuczony mój bliźni z tej czy innej ziemi wiedz, że na trwogę biją w dzwony króle z panami brzuchatemi Wiedz, że to bujda, granda zwykła, gdy ci wołają "broń na ramię" że im gdzieś nafta z ziemi sikła i obrodziła dolarami że coś im w bankach nie sztymuje, że gdzieś zwęszyli kasy pełne lub upatrzyły tłuste szuje cło jakieś grubsze na bawełnę Rżnij karabinem w bruk ulicy Twoja jest krew, a ich jest nafta I od stolicy do stolicy Zawołaj, broniąc swej krwawicy "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" O przyjacielu nieuczony mój bliźni z tej czy innej ziemi wiedz, że na trwogę biją w dzwony króle z panami brzuchatemi Wiedz, że to bujda, granda zwykła, gdy ci wołają "broń na ramię" że im gdzieś nafta z ziemi sikła i obrodziła dolarami że coś im w bankach nie sztymuje, że gdzieś zwęszyli kasy pełne lub upatrzyły tłuste szuje cło jakieś grubsze na bawełnę Rżnij karabinem w bruk ulicy Twoja jest krew, a ich jest nafta I od stolicy do stolicy Zawołaj, broniąc swej krwawicy "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" "Bujać to my, panowie szlachta!" |
Коли до мурів клейстером свіжим приліплювати почнуть повідомлення коли до населення, до солдатів тривогою чорний друк вдарить і кожен лайдак, і кожне щеня в одвічну їх брехню повірить, що треба йти й з гармат валити, вбивати, грабувати, труїти й палити коли почнуть на велелюдну молитву вітчизну тягнути вигуками і заманювати кольоровим гербом і під’юджувати історичним сенсом про п’яді, вихваляння й рубежі про батьків, дідів і прапори про героїв і жертв про героїв і жертв коли вийде єпископ, пастор, рабин поблагословити твій карабін, бо йому сам Бог шепнув з неба, що за батьківщину битись треба Коли розстервиться, розхамиться вереск літер с перших сторінок газет а стадо диких баб квітами обкидати почне солдатиків о, невчений друже мій ближній з тієї чи іншої землі знай, що в набат б’ють дзвони королі з пузатими панами Знай, що це дурниця, звичайна бійка коли ті волають «на плече!» що їм десь нафта з землі пирснула і вродила доларами що щось їм в банках не пасує що десь запахло грошищами або огорнули жирні шиї якимсь митом жирнішим на бавовну Вдар карабіном в брук вулиці Твоя – кров, а їхня – нафта І від столиці до столиці Заволай, боронячи своєї праці «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» О друже невчений мій ближній з тієї чи іншої землі знай, що в набат б’ють дзвони королі з пузатими панами Знай, що це дурниця, звичайна бійка коли ті волають «на плече!» що їм десь нафта з землі пирснула і вродила доларами що щось їм в банках не пасує що десь запахло грошищами або огорнули жирні шиї якимсь митом жирнішим на бавовну Вдар карабіном в брук вулиці Твоя – кров, а їхня – нафта І від столиці до столиці Заволай, боронячи своєї праці «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» «Брехати – не нам, панове шляхта» |
Wolne tłumaczenie: Włodek Dubiniewicz (Chmielnicki) - dzięki!!!